Субота, 31.07.2021, 15:48Вітаю Вас Гість | RSS
...
Меню сайту
Який з дизайнів реконструкції Площі Урочистих подій Вам сподобався найбільше?
Всього відповідей: 158
Категорії розділу
Новини [313]
ДГО Паросток [9]
Зміни в розкладі [5]
Медіацентр [19]
Сторінка для батьків [3]
Зірки гімназії [89]
Будьте здорові [7]
Спортивне життя гімназії [1]
Спортивні новини [12]
Спортивні досягнення [2]
Бібліотека [1]
Новини [2]
Віртуальний музей "Унікальна Україна" [13]
Річний звіт про діяльність закладу освіти [1]
Наявність вакантних посад [1]
Закачати
[11.02.2020][3 клас]
Тести (Північна Америка) 7 клас (5)
[10.12.2019][3 клас]
Перелік типових питань для контрольної роботи (Південна Америка) (0)
[05.11.2019][6 клас]
Практична робота №2 (Країни Європи) (2)
[18.03.2019][6 клас]
Тести Країни Америки 6 (10) клас (2)
[18.03.2019][4 клас]
Питання 4 рівень з теми Ландшафти. Природні комплекси (4 клас) (1)
[15.03.2019][5 клас]
Примірні запитання на контрольну роботу «Вторинний сектор» (9 клас) (1)
[15.03.2019][5 клас]
Тести з географії (Вторинний сектор) 5 (9) клас (3)
[06.03.2019][4 клас]
Тести "Природні комплекси України" (4 класи) (2)
[22.12.2018][5 клас]
Тести з географії (Первинний сектор) 5 (9) клас (4)
[18.12.2018][Економіка]
Тести Економіка Попит, пропозиції (7)-11 клас (Оновлено) (9)
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Вересень » 16 » Коли байдужість не має місця…
16:47
Коли байдужість не має місця…

Коли байдужість не має місця…

         Хто б міг подумати ще рік тому, чи уявити навіть у найстрашнішому сні, що через сім десятиліть з того часу, як нога окупанта залишила територію України, на нашу багатостраждальну землю знову прийде війна?... Що залпи руйнівних «Градів» (нащадків славнозвісної «Катюші») будуть перетворювати на попіл і порох все живе і неживе? І найжахливіше – гинутимуть  люди?

         Коли, ще в лютому цього року, на Майдані пролилася кров «Ангелів Небесної сотні», які ціною власних життів стали на захист гідності свого народу, здавалось це – остання межа. Та нині, як і в буремні часи Другої Світової війни, люди поспішають почути новини з фронту… Тільки тепер це зона АТО, і новини ширяться не з гучномовців, а з екранів телевізорів та комп’ютерних моніторів. Тільки тепер зброя -руйнівніша, а ворог - підступніший…

         Серед тисяч воїнів, що відстоюють свободу та незалежність України, є чимала когорта славних синів Сарненщини. Є серед них і випускники Сарненської гімназії. Це випускник 2005 року Сергій Котяш та Андрій Гудима, випускник 2008 року, а також Андрій Тишковець, який закінчував ще Сарненську СШ№5, але сьогодні в гімназії навчаються його дві донечки.

         Болить душа за долю цієї молоді, який довелося дочасно пізнати найжорстокіші жахіття, за їх мужні серця, обпалені  вогнем військового протистояння. Мабуть, тому таким зворушливим для усіх присутніх на цьогорічній педагогічній конференції залишився той момент, коли до глядацької аудиторії внесли квіти від вдячних учнів, ( а нині – бійців!), для улюблених вчителів… Тому так хочеться, щоб до кожного з цих молодих героїв долинули слова нашої вдячності та незгасної віри в їх перемогу, а наші щирі молитви стали їм Господніми оберегами і повернули їх усіх живими й неушкодженими до отчого порогу.

         Гімназисти, як усі свідомі українці, не змогли стояти осторонь тих проблем, з якими, іноді віч-на-віч, залишаються наші бійці. Так, за прикладом своїх вчителів- наставників, діти гімназійної родини активно долучились до акції «Допоможи українській армії», а саме: зібрали адресну допомогу для випускників нашого закладу. Щоб там, на вогненному сході України, ці хлопці відчули себе в колі великого шкільного братства…

         Кожен допомагає в силу власних можливостей, але якщо дитина віддає на потребу солдатів кошти, що могли б втілити якусь матеріальну мрію, розумієш, її найбільше прагнення – мирне майбутнє. Тихий щем пройняв душу, коли дізналась, як гімназистка-першокласниця віддала для допомоги бійцям власних 500 гривень, бо прагне скорішого звільнення загарбаних українських земель, адже там залишилась частинка її серця – рідні та близькі…

         Голова волонтерського осередку гімназії Злата Новак, інформуючи учнівську громадськість, зазначила, що лише за тиждень школярі зібрали 5560 гривень та значну кількість медикаментів і продуктів харчування. А ще – листи подяки та підтримки таким далеким, але рідним бійцям. Багато це чи мало? Мабуть, не варто оцінювати. Адже, іноді одне єдине речення може загоїти глибоку рану, а найменша підтримка – надихнути на найбільші звершення.

        

         Ми, дорослі, часто-густо говоримо про любов до Батьківщини, про безпринципність молоді у час верховенства матеріальних цінностей.  Але, можливо, не все так погано на горизонті нашого майбуття, якщо приклад геройства демонструють юні, а справжньому патріотизму, іноді, варто повчитись у дітей? Вірю, що майбутнє за Україною, бо у неї така героїчна завзята і людяна молодь, в серцях якої байдужість не має місця.

Директор Сарненської гімназії Тамара Шепель

Категорія: Новини | Переглядів: 577 | Додав: PsYDoR | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
...
-->
Педагогічна преса
-->
Фотогалерея
-->
Шкільна академія
-->
"Паросток"
-->
Архів записів